Україна стоїть перед необхідністю кардинального посилення власного оборонного потенціалу, оскільки ймовірне збільшення чисельності російських окупаційних військ вимагає від нашої держави не симетричної відповіді живою силою, а технологічного прориву в системі ураження ворога.
Стратегічний альянс технологій та артилерії
Всупереч поширеним дискусіям, протиставлення дронів та артилерії є стратегічною помилкою, адже лише їхнє інтегроване використання створює цілісний контур безпеки.
- Безпілотні системи виконують роль нервової системи, забезпечуючи розвідку та миттєве коригування вогню.
- Артилерія залишається фундаментальним хребтом, здатним забезпечити необхідний масштаб та інтенсивність ураження.
- Снаряди є критично важливими, оскільки вони не залежать від каналів зв’язку та не піддаються впливу засобів радіоелектронної боротьби ворога.
Інженерні виклики та розвиток вітчизняного виробництва
Майбутнє сучасної контрбатарейної боротьби залежить не від кількості металу, а від здатності виготовляти високотехнологічні боєприпаси, що здатні долати дистанції понад 30, 40 та 50 кілометрів.
Розвиток власного виробництва 155-мм снарядів є не лише нагальною потребою фронту, а й важливим кроком для формування нової інженерної школи в Україні. Постійне збільшення дальності стрільби дозволить українським підрозділам:
- Превентивно нищити логістику та командні пункти агресора.
- Зменшувати ризики для українських артилерійських розрахунків під час виконання бойових завдань.
- Ефективніше протидіяти малими штурмовим групам ворога, зупиняючи їх до моменту виходу на безпосередню лінію зіткнення.
Становлення вітчизняного оборонного сектору перетворює накопичений бойовий досвід на унікальні промислові компетенції, які в перспективі можуть стати важливим елементом архітектури європейської безпеки, адже потреба у відновленні арсеналів та розбудові здатності до тривалих бойових дій залишається глобальним викликом для західного світу.
