Політичне напруження між Вашингтоном та Тегераном досягло критичної позначки, оскільки іранські посадовці висловлюють дедалі більше сумнівів щодо реальності укладення повноцінної мирної угоди до листопадових виборів у Сполучених Штатах Америки. Попри сподівання на дипломатичний прорив під час Генеральної Асамблеї ООН, сторони демонструють глибоку недовіру одна до одної, побоюючись подальшої ескалації конфлікту та невиконання потенційних домовленостей.
Основні перепони у переговорному процесі
- Взаємна недовіра: Тегеран не вірить у надійність зобов’язань адміністрації Дональда Трампа, тоді як Білий дім скептично ставиться до щирості намірів іранської сторони.
- Ядерні амбіції: Сполучені Штати наполягають на тому, що послаблення санкцій та розблокування фінансових активів можливі виключно за умови суттєвого прогресу в питаннях ядерної програми Ірану.
- Безпека мореплавства: Вашингтон вимагає від Ірану надання твердих гарантій щодо безперешкодного функціонування Ормузької протоки, відкидаючи попередні тимчасові меморандуми.
Перспективи діалогу за участю посередників
Попри відхилення окремих мирних пропозицій, іранська сторона продовжує шукати можливості для дипломатичного врегулювання, залишаючи своїх представників у США для ведення непрямих переговорів через посередників, зокрема Катар та Пакистан.
- Перший етап: спроба стабілізувати ситуацію в Ормузькій протоці через посередницькі зусилля та надання конкретних планів.
- Другий етап: вимога США розширити діалог до вирішення критичних питань ядерної безпеки.
- Поточний стан: відсутність узгодженого графіка для подальших зустрічей на найвищому рівні та очікування результатів виборчих процесів у Штатах.
