Про існування захворювання CD (coeliac disease-целіакія), пов’язаного з непереносимістю складного білка-глютену, знають багато
Про існування захворювання CD (coeliac disease – целіакія), пов’язаного з непереносимістю складного білка – глютену, знають багато (Khoury D. 2018). А про те, що існує NCGS (non-coeliac gluten sensitivity – чутливість до глютену, не пов’язана з целіакією) майже ніхто не чув. Це відносно новий і цікавий об’єкт дослідження в сучасній науці. За даними F. Dale захворювання целіакія виявляється у 1-3% населення, тоді як симптоми NCGS зустрічаються у значно більшої кількості людей (Dale F. 2018).
Чутливість до глютену, не пов’язана з целіакією (NCGS) – це синдром, що характеризується кишковими симптомами, пов’язаними з прийомом їжі, що містить глютен, у пацієнтів, які не страждають ні на целіакію, ні на алергію на пшеницю (Volta U. 2014.)
Захворювання NCGS описано в 1980-і роки, коли шлунково-кишкові симптоми, пов’язані з целіакією, відчували здорові люди (без алергії на пшеницю і наявності целіакії), що знаходяться на традиційному (раціональному) харчуванні з присутністю в їжі джерел глютену. Використовуючи безглютенову дієту, симптоми проходили самі собою. Саме це і дало поштовх до дослідження даної проблеми (Dale F. 2018).
На жаль, NCGS не має чіткої фізіологічної основи, не має великої доказової бази та не має специфічних біомаркерів для визначення захворювання (Benjamin L. 2018). Будь-які висновки проводяться на основі самодіагностики. Тому і виникає інтерес до вивчення NCGS, а також дослідження неглютенових компонентів пшениці.
В результаті наукових досліджень не вдалося визначити географічний фактор поширення NCGS та інших захворювань даного спектру (Benjamin L. 2018). Відзначено лише те, що захворювання частіше зустрічається у білих людей, ніж у афроамериканців або вихідців з Латинської Америки (Dale F. 2018).
Як же діагностувати дане захворювання?
6-7 жовтня 2014 року в Салерно (Італія) відбулася 3-а міжнародна нарада експертів з розладів, пов’язаних з глютеном. Тоді і було прийнято рішення по діагностиці NCGS.
По-перше, необхідно виключити супутні NCGS хвороби: здати аналіз на целіакію (CD), визначити чи є алергія на пшеницю (WA – wheat allergy).
По-друге, необхідно з’ясувати які існують скарги з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), проаналізувати отримані результати. Далі, пацієнту необхідно вести щоденник харчування кожного прийому їжі і відзначати супутні відчуття з боку шлунково-кишкового тракту після конкретної їжі. При наявності симптомів, пов’язаних з вживанням злакових продуктів пшениці, жита, вівса і ячменю, пацієнт переходить на безглютенову дієту (GFD – gluten free diet) на 1-2 місяці (Dale F. 2018).
Оскільки захворювання NCGS може бути тимчасовим, через зазначений термін заборонені продукти вводяться по одному, відзначаючи при цьому, вплив кожного з них. На підставі отриманих результатів робляться індивідуальні висновки. У деяких випадках, пацієнт може продовжити безглютенову систему харчування, коли симптоми, пов’язані з вживанням глютену, повертаються при введенні пшениці, жита, ячменю, вівса і похідних від них продуктів в раціон. В інших випадках, пацієнт переходить на раціональне харчування, з обережністю вживаючи продукти з пшениці (Dale F. 2018).
Дуже часто симптоми NCGS схожі з симптомами IBS (irritable bowel syndrome – синдром роздратованої товстої кишки), наприклад, коліки, здуття живота, метеоризм, болі в животі, запор, рідкий стілець (Volta U. 2014). Але існує важлива відмінність. Новітні клінічні дослідження відзначають у пацієнтів NCGS симптоми, не пов’язані з кишковим трактом, наприклад, головний біль,» затуманення свідомості”, поганий настрій, втома, сонливість, тривожність, депресія, порушення сну, шкірний висип, біль у суглобах і м’язах (Mărginean C. 2018). Це пов’язано з тим, що наш кишечник і мозок набагато ближче «відчувають» стан один одного.
Особисто мої спостереження підтверджують дані наукові дослідження. Дійсно, вживаючи продукти харчування з пшениці особливо, я помітила появу симптомів через кілька годин як з боку шлунково-кишкового тракту, так і з боку нервової системи. Перебуваючи на безглютеновій дієті, всі симптоми проходили самі з собою. Травлення не було порушено, я відчувала себе легко, не помічала важкість у шлунку після прийому їжі, настрій був життєрадісний, Я менше втомлювалася і більше висипалася, сил і енергії вистачало набагато більше, ніж раніше.
При введенні продуктів з глютеном в свій раціон повторно, організм миттєво реагував здуттям живота, втомою (через кілька годин), а також шкірними висипаннями (через кілька днів).
Вже ні для кого не секрет: те, що ми їмо має прямий вплив на те, як ми себе почуваємо і як ми виглядаємо. Багато людей сприймають свій стан як «норма». Вони “звикають” відчувати втому, головні болі, депресію, відсутність зацікавленості, страх, тривожність. Не бачачи в цьому взаємозв’язку з тими продуктами, які вони споживають. Кишкові симптоми багатьох супроводжують постійно, позбавляючи людину можливості вести якісну і повноцінне життя. Якщо ви помічаєте подібні симптоми, і вони не пов’язані з яким-небудь певним захворюванням, буде не зайвим провести діагностику на предмет NCGS.
Література:
Dale F., Biesiekierski R., Lied A. Non-coeliac gluten sensitivity and the spectrum of gluten-related disorders: an updated overview //Nutr Res Rev. – 2018. – V. 1. – P. 75-81
2. Wieser H., Chemistry of gluten proteins // Food Microbiol. – 2007. – V. 24. – P. 115–119.
3. Benjamin L. Jonas F., Peter H., Celiac disease and non-celiac gluten sensitivity // Med Sci. – 2018. – V. 92.
4. Volta U., Bardella T., Calabrò A., Troncone R., Corazza R., An Italian prospective multicenter survey on patients suspected of having non-celiac gluten sensitivity. // BMC Med. – 2014. – V. 2 P. 52
5. Mărginean C., Meliţ L., Săsăran V., Mărginean C., Mărginean M., Diagnostic challenges of celiac disease in a young child: A case report and a review of the literature // Medicine (Baltimore). – 2018. – V. 97. – P. 108
6. Hager A., Wolter A., Czerny M., Bez J., Zannini E., Arendt, E.K., Czerny M. Investigation of product quality, sensory profile and ultrastructure of breads made from a range of commercial gluten-free flours compared to their wheat counterparts // Eur. Food Res. Technol. – 2012.- V. 7.- P. 136-178
7. Ziobro R., Juszczak L., Witczak M., Korus, J. Non-gluten proteins as structure forming agents in gluten free bread // J. Food Sci. Technol. – 2016. – V. 8. P. 291-299
8. Khoury D., Balfour-Ducharme S., Joye J., A Review on the Gluten-Free Diet: Technological and Nutritional Challenges // Nutrients. – 2018. – V. 2. P. 141.
9. Elgeti D., Nordlohne S., Föste M., Besl M., Linden M., Heinz V., Jekle M., Becker T. Volume and texture improvement of gluten-free bread using quinoa white flour // J. Cereal Sci. – 2014. – V. 2. P. 146-167
10. Diowksz A., Leszczyńska J., Hypoallergenic wheat bread: Response to an emerging issue // Food Agric. Immunol. – 2014. – V. 4. P. 78-90
