Уряд Ізраїлю офіційно схвалив правові механізми, необхідні для залучення Міжнародних сил стабілізації до врегулювання ситуації в Секторі Гази, що стало важливим етапом у межах реалізації двадцятипунктного мирного плану, ініційованого Дональдом Трампом.
Ключові аспекти безпекової стратегії
- Безпековий кабінет Ізраїлю надав міжнародним силам спеціальний імунітет, забезпечивши правову базу для їхньої присутності в регіоні за умови суворої координації з армією оборони країни.
- Попри схвалення загального курсу, будь-яке фактичне розгортання іноземного персоналу вимагатиме персонального узгодження з вищим керівництвом, включаючи прем’єр-міністра, міністра оборони та очільника зовнішньополітичного відомства.
- Ізраїль залишає за собою право вето щодо допуску представників окремих держав, висуваючи вимогу про наявність офіційних мирних угод та відсутність ворожої риторики на міжнародних дипломатичних платформах.
Вимоги до подальшої демілітаризації
Ізраїльська сторона чітко артикулювала свою позицію щодо незмінності поточної лінії оборони, підкреслюючи, що жоден подальший відступ військ не відбудеться до моменту повного роззброєння угруповання ХАМАС та остаточної демілітаризації всього Сектора Гази.
- Обмеження на участь у місії автоматично виключають країни, що не мають дипломатичних відносин з Ізраїлем, зокрема Індонезію.
- Початковий етап діяльності сил стабілізації передбачає участь контингенту чисельністю близько двохсот осіб, сформованого переважно з представників дружніх країн, таких як Уганда та Марокко.
