У сучасному світі кожен день з’являється безліч дієт. Одні з них спрямовані на лікування різних захворювань, інші використовуються для зниження ваги, …
У сучасному світі кожен день з’являється безліч дієт. Одні з них спрямовані на лікування різних захворювань, інші використовуються для зниження ваги, треті є модним трендом. Як же розібратися в цьому різноманітті, вибрати дієту, яка підходить саме вам і поліпшити своє здоров’я?
Представляємо огляд одного з напрямків сучасної нутриціології – Безглютенова програма харчування.
Походження безглютенової дієти відноситься до 1941 року, коли лікар-педіатр В.К. Діке в доповіді про дієтичне лікування целіакії запропонував повністю виключити складний білок під назвою глютен з раціону харчування хворих (D. Khoury et al. 2018). Справа в тому, що целіакія – це хронічне захворювання кишечника, пов’язане з непереносимістю білка глютену, який міститься в злакових культурах (пшениця, жито, овес, ячмінь).
Використання пшениці в раціоні людини також пов’язане з розвитком деяких інших захворювань, викликаних імунною реакцією організму на глютен. Так наш власний імунітет може сприймає глютен як чужорідний білок і починає його знищувати, разом з ним він знищує і ворсинки нашого кишечника.
Пшениця може стимулювати імунологічні (запальну) реакції в залежності від шляху її впливу: при прийомі всередину, вдиханні або при контакті зі шкірою.
CD (coeliac disease – целіакія), DH (dermatitis herpetiformis – «целіакія шкіри») і GA (gluten ataxia – глютенова атаксія) є аутоімунними станами, пов’язаними з глютеном.
Целіакія-хронічна ентеропатія (захворювання кишечника), пов’язана із запальними змінами слизової оболонки кишечника в результаті споживання продуктів, багатих глютеном у генетично вразливих людей. Виявляється захворювання мальабсорбцією (порушення всмоктування жирів, білків і вуглеводів в тонкій кишці).
“Целіакія шкіри” є варіантом целіакії і являє собою сверблячу, пухирчасту висип.
Глютенова атаксія-стан при якому виникає пошкодження мозочка в результаті продукування антитіл після прийому всередину клейковини сприйнятливими пацієнтами.
Крім перерахованих захворювань, окремо хочеться виділити непереносимість глютену, не пов’язану з целіакією (NCGS – non-coeliac gluten sensitivity), яка діагностується за критеріями виключення; коли реакція на клейковину очевидна після виключення алергії на пшеницю і целіакію.
Значна частина пацієнтів синдромом подразненої кишки (IBS-irritable bowel syndrome) має чутливість до глютену. Аналіз літератури свідчить, що подібність в клінічній картині NCGS і IBS породжує плутанину при оцінці причин і варіантів управління проявленими симптомами (L. Elli.et al. 2017).
Сьогодні дієта знайшла своє застосування у людей непереносимість глютену не пов’язаної з целіакією, синдромом подразненої кишки, діабетом, запаленням і ожирінням (H. Wieser 2007).
Дана система харчування стала наскільки популярна своїми результатами, що багато зірок вибрали її для себе. Вікторія Бекхем, Леді Гага, Майлі Сайрус, Гвінет Пелтроу, Кім Кардашян, Міранда Керр, Джессіка Альба та багато інших відмовилися від булочок, хліба, макаронних виробів та багатьох зернових на користь свого здоров’я та психічного довголіття (C. Marginean et al. 2018).
Суть дієти зводиться в простій відмові від продуктів, що містять глютен в своєму складі. Глютен міститься в зерні пшениці, вівса, жита, ячмені, спельті, булгурі. » Липкість ” глютену заважає засвоювати поживні речовини. Погано переварена їжа перетворюється в пастоподібну речовину, яка подразнює слизову оболонку тонкого кишечника. Відмова від глютену здатний впорається з різними симптомами з боку шлунково-кишкового тракту: біль в животі, здуття, нудота, діарея, запор і інші розлади. Однак кишкові симптоми-це одна сторона медалі. Споживання глютену викликає цілий каскад запальних реакцій у нервовій системі. Проблема в тому, що в сучасному світі зерно містить в 40 разів більше глютену, ніж кілька десятиліть тому. Саме тому сьогодні безглютенове харчування відносять не тільки до дієти, що лікує целіакію, але і до можливості ясно мислити в старості, мати прекрасну фігуру і злагоджену роботу шлунково-кишкового тракту (Y. Zopf 2018). Серед плюсів безглютенової програми харчування також варто відзначити поліпшення стану шкіри обличчя протягом вже першого місяця. У більшості людей зникають головні болі, мігрені, зменшується тяга до солодкого (A. Pace et al 2016).
Безглютенову дієту можна використовувати також для зниження ваги. Однак дані літератури, що підтверджують вплив дієти на вагу, все ще залишаються суперечливими. Успішність дієти залежить в першу чергу від раціонально складеного плану харчування з урахуванням індивідуальних потреб людини (W. J. Marcason 2011).
Варто пам’ятати, що будь-які зміни раціону потребують серйозного підходу. Виключаючи зі свого харчування продукти, що містять глютен, слід збагатити своє харчування безглютеновими крупами, такими як гречка, кіноа, амарант, пшоно, бурий рис, кукурудза (C. Marginean et al. 2018).
Складність в дотриманні безглютенового харчування в сучасному світі полягає ще і в тому, що глютен додають в такі продукти харчування, про які ми і не могли подумати.
Де є глютен? Пшениця та її зародки, жито, ячмінь, макарони, булгур, кус кус, пшеничне борошно, камут, маца, манка, спельта. Солод, готові бульйони, м’ясні напівфабрикати, картопля фрі (перед заморожуванням посипають борошном), плавлений сир, майонез, кетчуп, соєвий соус, готові приправи для салатів. Маринади, імітація крабового м’яса, ковбаса, хот-доги, фруктові начинки, пудинги, морозиво, енергетичні батончики, сиропи.
Де немає глютену? Гречка, кукурудза, пшоно, картопля, кіноа, рис, м’ясо, риба, птиця, овочі, фрукти.
Простий тест на визначення непереносимості глютену полягає у виключенні продуктів містять клейкоовину на один-два місяці. Потім можна заново вводити в раціон по одному продукту і відстежувати свій стан. При відновленні симптомів (слабкість, нездужання, шлунково-кишкові симптоми) – глютен з раціону слід виключити.
Література:
1. Wieser H., Chemistry of gluten proteins // Food Microbiol. – 2007. – V. 24.- P. 115–119.
2. Mărginean C., Meliţ L., Săsăran V., Mărginean C., Mărginean M., Diagnostic challenges of celiac disease in a young child: A case report and a review of the literature // Medicine (Baltimore). – 2018. – V. 97. – P. 108
3. Hager A., Wolter A., Czerny M., Bez J., Zannini E., Arendt, E.K., Czerny M. Investigation of product quality, sensory profile and ultrastructure of breads made from a range of commercial gluten-free flours compared to their wheat counterparts // Eur. Food Res. Technol. – 2012.- V. 7.- P. 136-178
4. Ziobro R., Juszczak L., Witczak M., Korus, J. Non-gluten proteins as structure forming agents in gluten free bread // J. Food Sci. Technol. – 2016. – V. 8. P. 291-299
5. Khoury D., Balfour-Ducharme S., Joye J., A Review on the Gluten-Free Diet: Technological and Nutritional Challenges // Nutrients. – 2018. – V. 2. P. 141.
6. Elgeti D., Nordlohne S., Föste M., Besl M., Linden M., Heinz V., Jekle M., Becker T. Volume and texture improvement of gluten-free bread using quinoa white flour // J. Cereal Sci. – 2014. – V. 2. P. 146-167
7. Diowksz A., Leszczyńska J., Hypoallergenic wheat bread: Response to an emerging issue // Food Agric. Immunol. – 2014. – V. 4. P. 78-90
8. Choung R., Unalp-Arida A., Ruhl C., Brantner T., Everhart J., Murray J. Less hidden celiac disease but increased gluten avoidance without a diagnosis in the United States. // Mayo Clin. Proc. – 2017. – V. 92 P. 30–38.
9. Rodrigo L., Beteta-Gorriti V., Alvarez N., Gómez de Castro C., de Dios A., Palacios L., Santos-Juanes J. Cutaneous and Mucosal Manifestations Associated with Celiac Disease // Nutrients. – 2018. – V. 21. – P.80.
10. Marcason W. Is there evidence to support the claim that a gluten-free diet should be used for weight loss? // J. Am. Diet Assoc. – 2011. – V.111. P. 178.
11. Elli L., Villalta D., Roncoroni L., Barisani D., Ferrero S., Pellegrini N., Bardella M., Valiante F., Tomba C., Carroccio A. Nomenclature and diagnosis of gluten-related disorders: A position statement by the Italian Association of Hospital Gastroenterologists and Endoscopists (AIGO) // Dig. Liver Dis. – 2017. – V. 49 P. 138–146
12. Pace A., Crowe E., Complex Relationships between Food, Diet, and the Microbiome // Gastroenterol Clin North Am. – 2016. – V. 15 P. 253-265.
13. Zopf Y., Reljic D., Dieterich D., Dietary Effects on Microbiota—New Trends with Gluten-Free or Paleo Diet // Med Sci. (Basel). – 2018. – V. 18. – P. 92.
