Призначення Олексія Кулеби на посаду заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України викликало значний суспільний резонанс через наявність у антикорупційних органів серйозних претензій до його майнового стану та законності походження активів.
Суть справи про конфіскацію
Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала позов до Вищого антикорупційного суду щодо цивільної конфіскації нерухомості Кулеби, а саме квартири та паркомісця у столичному житловому комплексі загальною вартістю близько 5 мільйонів гривень.
Ключові докази САП щодо фіктивності власності
- Офіційні доходи сестри Олексія Кулеби, на яку формально оформлене майно, суттєво менші за вартість придбаних об’єктів.
- Комунальні послуги за квартиру та обслуговування паркінгу тривалий час сплачували безпосередньо дружина посадовця та його водій.
- Технічні дані систем доступу до парковки свідчать про те, що номери телефонів подружжя Кулеби були внесені в базу ще до моменту офіційної реєстрації права власності.
Юристи Transparency International Ukraine зазначають, що механізм цивільної конфіскації дозволяє суду оцінювати не лише формальне право власності, а й фактичний контроль та користування майном, що в даному випадку чітко вказує на схему приховування реального власника.
Політичний контекст кадрових рішень
Експерти та народні депутати схиляються до думки, що такі призначення демонструють певну кризу державного управління, коли на ключові посади в РНБО потрапляють особи, яких фактично потрібно було працевлаштувати після звільнень з інших міністерств. Ця тенденція, поряд із призначеннями фігурантів антикорупційних проваджень на дипломатичні чи розвідувальні посади, створює відчуття замкненості кола, де влада оперує однією і тією ж кадровою колодою, ігноруючи репутаційні ризики та запит суспільства на оновлення.
