Практично кожна сучасна людина знає, що імплантація – це найефективніший метод відновлення зубів на сьогоднішній день. Але далеко не всі мають уявлення про різновиди цієї процедури, їх переваги та недоліки. Комусь показано встановлення штифтів за класичною, двоетапною технологією, а комусь підійде експрес-метод. Багато залежить від клінічної картини, наявних протипоказань і, звичайно, від бюджету. Який би вид імплантації не був обраний, до неї обов’язково потрібно ретельно підготуватись, пройти обстеження та здати аналізи.
Якщо Вам потрібна имплантация зубов в Днепре переходьте за вказаним посиланням на сайт dantistclinic.com.ua клініки “ДантистЪ”
Одномоментна імплантація
Технологія, коли повноцінний зубний імплант з коронкою встановлюють у лунку відразу після видалення зуба. Застосовувати цей метод можна тільки, якщо:
- зуб був видалений нетравматично;
- у лунці не залишилося запалених твердих та м’яких тканин;
- відсутні захворювання ротової порожнини;
- кісткова тканина присутня у достатньому обсязі (не менше 6-7мм).
У деяких випадках одномоментна технологія може стати одноетапною. Наприклад, якщо імплантат встановили в кістку з певним зусиллям, і в ротовій порожнині пацієнта немає сильних запалень.
Кому підходить?
Технологія миттєвої імплантації зуба підходить, якщо потрібно видалити як один, так і багато зубів. Але якщо видаляється одна одиниця зубного ряду, то в більшості випадків навантаження буде відстроченим, тому до повного приживлення тканин доведеться носити знімний протез. Якщо клінічна ситуація дозволить (наприклад, відновлюється передня одиниця, яка менше бере участь у процесі пережовування їжі та не приймає на себе вагомого навантаження), то лікар може поставити полегшену коронку з виведенням із прикусу. Їй не можна жувати, але ви можете одразу повернути красу посмішки.
Переваги методу:
- Ви заощаджуєте гроші.
- Зберігає кісткову тканину від атрофії.
- Не потрібно проводити кісткову пластику.
- Не слід чекати, поки тканини після видалення зубів заживуть.
Якщо потрібно провести екстрене видалення зуба, і залишається часу на підготовку до імплантації, застосовувати технологію одномоментної імплантації не можна.
Одноетапна імплантація зубів з негайним навантаженням
Одноетапна імплантація зубів включає комплекс новітніх рішень, які вибирає лікар, ґрунтуючись на зібраному анамнезі. Завдяки подібній варіативності технологію можна застосовувати навіть у складних клінічних випадках, якщо є протипоказання для двоетапної імплантації.
Технологія передбачає лікування в один етап з єдиним хірургічним втручанням:
- Усі хворі зуби видаляються у той самий момент, коли ставляться імпланти.
- Виключається етап нарощування кістки, оскільки у 90% випадків власного матеріалу достатньо. Або кісткова тканина вноситься безпосередньо у лунку віддаленого зуба.
- Незнімний протез ставиться відразу терміном до 3 днів, отже, виключаються етапи установки заглушок і формувачів ясен.
Кому підходить?
Одноетапна імплантація зубів із негайним навантаженням протезом підходить тим, у кого відсутні всі або майже всі зуби. Технологія включає наступні комплексні рішення та варіанти лікування: all – on –4, all – on –6, all – on –3, базальна методика. Вартість такої імплантації зубів цілком демократична, ви можете переконатися в цьому.
Найцінніше для пацієнта — жодного дня не доведеться носити знімні протези, заглушки чи формувачі ясен. Крім того, технологія відрізняється такими перевагами:
- мінімум протипоказань,
- висока швидкість реабілітації,
- немає верхнього вікового порога;
- відновлювати зуби можна навіть при пародонтиті або цукровому діабеті, а також затятим курцям.
Підходить усім пацієнтам з відсутністю 1-2 зубів.
Двоетапна (класична) імплантація з відстроченим навантаженням
Технологія імплантації зубів, яка передбачає щонайменше два етапи та кілька хірургічних операцій:
- Встановлення імплантів щонайменше на 2-3 місяці до повного загоєння.
- Зняття заглушки з імпланту, встановлення формувача ясен та постійного протеза. До повного приживлення пацієнт ходить зі знімним протезом, іноді з полегшеною коронкою, якою поки що не можна жувати.
Кому підходить?
Оптимальний спосіб відновити зуби, особливо у зоні посмішки, де естетика має визначальне значення. Підходить людям із хронічними захворюваннями, коли є протипоказання для одномоментної імплантації.
Мінуси методу: кістки мало, обов’язково проводиться її нарощування для надійної фіксації імплантату. Особливо це актуально, коли потрібно відновлювати один зуб: місце обмежене, можливостей для зміщення імпланту немає. За необхідності такої операції період імплантації може тривати терміном до півроку.
У двоетапної імплантації зубів існує багато протипоказань:
- остеопороз,
- запалення слизової та кісткової тканини,
- куріння.
Методи імплантації
Ендоосальна та базальна імплантація
Ендоосальна називається стандартна процедура вживлення імпланта в кісткову тканину щелепи. Для цього людині необхідно мати нормальний об’єм, щільність та висоту альвеолярного гребеня. Це дозволить досягти 100% приживлення конструкції, а також гарантує збереження всіх функціональних властивостей. Ця техніка вважається найнадійнішою, її використовують провідні фахівці всіх країн світу. Найчастіше пацієнтам потрібне проведення кісткової пластики, тобто підвищення якості твердих тканин.
Для проведення такої операції, як правило, потрібні коренеподібні опорні елементи. Якщо діагностується нестача кістки або її пухкість, можуть підійти пластинчасті варіанти. Коли під час попереднього обстеження виявляється сильна атрофія, допоможе приходять комбіновані моделі. Варто зазначити, що внутрішньокісткова операція може проводитися як за класичною, так і за експрес-технологією.
Базальною називають імплантацію штифта в глибші шари кісткових тканин, зокрема базальний шар. Він характеризується більшою щільністю, що забезпечує надійну фіксацію без ризику розхитування конструкції надалі. Цей метод є ідеальним для тих, хто зіткнувся з атрофією і не хоче чекати кілька місяців. Базальна технологія дозволяє моментально навантажити опору протезом та зберегти нормальну жувальну здатність. Установка штифта може здійснюватися як вертикально, і збоку.
Субперіостальна імплантація
Сьогодні цей метод вже не використовується, проте варто згадати і про нього. Він застосовувався в тому випадку, коли пацієнт з якоїсь причини не хотів робити пластику кістки або вона була протипоказана. Імплант у разі ставився над гребінь, а під окістя. Окістя – це та тканина, яка оточує собою кістку. Таким чином, імплант фіксувався збоку, під товщею ясен, а не в лунку, як при стандартному підході.
Сьогодні на зміну такої операції прийшли інші способи лікування, проте раніше цей вид імплантації мав великий успіх. Він дозволяв отримати добрий результат без тривалого очікування. Для цього застосовували спеціальні системи, які називають піднадкістковими. Зовні вони виглядали зовсім не так, як сучасні аналоги.
Це був невеликий опорний каркас із гіпоалергенного матеріалу з виступами, які прямували до ротової порожнини. Створювали такі конструкції на замовлення і лише за індивідуальними параметрами, тобто був потрібний зліпок щелепи. Відштовхуючись від клінічної картини та результатів обстеження, лікар приймав рішення про проведення операції в один чи два етапи.
Внутрішньослизова імплантація
На жаль, багато хто знає про незручність знімних і умовно знімних протезів в експлуатації. Саме тому фахівці стоматологічної галузі розробили нову технологію під назвою внутрішньослизова імплантація. Такий підхід дозволив зробити носіння протезів більш комфортним, а естетичні показники при цьому стали набагато вищими. Тепер стало можливим надійно фіксувати імпланти навіть за серйозних патологій розвитку піднебіння та кісткової тканини верхньої щелепи.
Крім того, внутрішньослизова імплантація дозволяє заощаджувати. Вартість її значно нижча порівняно з альтернативними варіантами. Штифти для цього використовуються складові: одна частина фіксується під слизовою оболонкою, а інша – безпосередньо на знімному протезі. Зовні кріплення зовсім не помітні навіть за найближчого розгляду.
Встановлюють опорні елементи у висвердлене заглиблення в яснах, які роблять за допомогою стоматологічного бору. Ложе має форму лунки, але неглибокої. Коронкову частину зуба можна одягнути одразу, це дуже легко. Пацієнт без особливих зусиль зможе зробити це самостійно, наприклад, під час проведення щоденної гігієни ротової порожнини. Існує лише одне обмеження: товщина слизової оболонки має бути не менше 2,2 мм.
Чрезкісна імплантація
Цей різновид також сьогодні практично не використовується. Якийсь час тому вона була ідеальним рішенням для лікування за наявності сильно ушкодженого альвеолярного відростка. Використовували технологію відновлення зубів на нижній щелепі. Раніше цей діагноз був серед абсолютних обмежень, через які доводилося відмовлятися від встановлення імпланту. Пояснювалося це тим, що через занадто тонку кісткову тканину (менше 1 см), ризик випадкового травмування нерва дуже високий.
Ще одним варіантом було проведення особливої операції, під час якої нерв переміщався до іншого місця. Однак вартість її була надто високою, тому багато пацієнтів надавали перевагу іншому вирішенню, а саме надмірній імплантації.
У чому її суть? Опорні елементи у разі застосовувалися спеціальної форми, вони нагадували дугу з розташованими у ньому штифтами невеликого діаметра. Фіксували їх не в ротовій порожнині, як ми звикли сьогодні, а із зовнішнього боку.
Для цього на підборідді робилися невеликі розрізи, а через отвори, що утворилися, закріплювалася та сама дуга. В результаті імпланти проходили всю кістку наскрізь і виходили назовні вже всередині. На виступаючі частини ставили протез, він був знімним. Основною вимогою для проведення такої операції була достатня висота та ширина кістки.
Як вибрати технологію імплантації зуба?
Грамотно вирішити, яка методика підходить для вас, допоможе лише професійний імплантолог після попередньої консультації та знімку ротової порожнини. Вибравши оптимальну за показаннями та вартістю для пацієнта технологію, лікарі поетапно виконують процедуру імплантації зубів.
