У сучасних умовах лікарі та фізичні терапевти зіштовхуються з різноманітними випадками уражень периферичних нервів (також збройові), що стають ще актуальнішими в контексті важкого періоду для України. Це пов’язано з травмами, полученими внаслідок дії вибухових пристроїв, вогнепальних поранень та інших серйозних ушкоджень.
Ураження периферичних нервів поділяються на первинні та вторинні. Первинні ураження виникають безпосередньо через травму, яка, крім нервів, може пошкодувати кістки чи суглоби. Вторинні ж ураження розвиваються на тлі інфекцій, утворення рубців, судинних ускладнень, таких як гематоми, артеріо -венозні фістулі, ішемія чи аневризми.
Своєчасна діагностика та лікування периферичних нервів можуть бути ускладнені, особливо у пацієнтів з політравмами. На ранніх етапах ураження периферичних нервів критично важливо швидко визначити проблему та розпочати терапію, щоб уникнути подальшого неврологічного пошкодження та вторинні ускладнення.
Спостереження та консервативна терапія (наприклад, модифікація активності, використання ортезів, електростимуляція) рекомендуються в більшості випадків закритих травм, які мають високий потенціал до спонтанного відновлення. В той же час, відкриті травми зазвичай вимагають хірургічного втручання.
Хірургічне лікування, якщо воно доступне, може включати первинну реконструкцію (шов кінець у кінець), яка з’єднує розірвані кінці нерва і вважається ідеальним варіантом. Пересадка нервів – це інший метод, який може застосовуватися пізніше, ніж первинна реконструкція, але його необхідно виконати протягом двох років після травми. Трансплантати можуть бути або аутотрансплантатами, де здорова нервова тканина пересідає з іншої ділянки тіла пацієнта, або алотрансплантатами, в яких використовується комерційно оброблений каркас.
У будь -якому випадку важливу роль відіграє рання реабілітація. Як тільки стан пацієнта стабілізується, реабілітація повинна бути розпочата негайно і включати такі етапи :
Управління набряком
Набряк – це природна реакція організму на травму та важливий етап у процесі загоєння ран. Однак надмірний набряк може сповільнити відновлення тканин та кісток, а також підвищити ризик ускладнень, таких як компартмент -синдром, при якому продовжується здавлення нерва. Це може призвести до обмеження рухливості, зниження діапазону рухів, посилення болю та розвитку тривалих порушень або деформацій.
Ефективне управління набряком включає кілька методів :
- правильне становище кінцівки ;
- активація м’язів у не уражених дільницях ;
- використання протинабрякових пов’язок ;
- застосування фізіотерапевтичних методів, таких як високоінтенсивна магнітотерапія, контактна діатермія, пресотерапія та електростимуляція.
Цей комплекс заходів допомагає знизити набряк, покращити загоєння та мінімізувати ризик ускладнень.
Управління болем
Контроль та модуляція болі – це складне завдання, яке часто стає основний причиною, за якою пацієнти звертаються за допомогою до фахівців з реабілітації. Оцінка рівня болі є ключовим моментом і вимагає ретельного контролю, щоб терапія була комфортною та ефективною.
Фармакологічний лікування підбирається залежно від типу болі. Зокрема, нейропатична біль добре піддається лікування такими препаратами, як габапентин, амітриптилін та прегабалін.
Комплексний підхід до управління болем дозволяє покращити якість життя пацієнтів і зробити реабілітаційний процес більше продуктивним.
Об’єм рухів
Вправи для покращення обсягу рухів, включаючи пасивні, активно -пасивні та активні руху в уражених та оточуючих м’яких тканинах і суглобах, сприяють загоєнню та відновленню. Їх слід виконувати щодня, не менше 4-6 разів на день.
При мобілізації кінцівки або нейронної мобілізації важливо враховувати плавне ковзання нерва (нейродинаміку), щоб уникнути додаткового ушкодження ураженого нерва. Такий підхід допомагає прискорити відновлення та запобігти ускладнення, забезпечуючи при цьому правильне функціонування нервів та суглобів.
Позиціювання та ортезування
Позиціювання та ортезування грають ключову роль у терапії уражень периферичних нервів, забезпечуючи оптимальне положення та вирівнювання суглобів. Ці заходи допомагають запобігти подальші пошкодження, знизити біль та підтримувати правильне функціонування кінцівок. Використання ортезів стабілізує суглоби, зменшує навантаження на пошкоджені тканини та сприяє більше ефективному процесу відновлення.
Перенесення ваги
Після стабілізації та фіксації переломів або ушкоджень нервів важливо як можна швидше починати переносити вага на кінцівки (як руки, так і ноги), щоб стимулювати моторний контроль та активізувати нервові шляхи. Це сприяє покращення координації та якнайшвидшому відновлення рухових функцій.
Психологічні особливості
Хронічна нейропатична біль надає виснажливе вплив, викликаючи емоційний стрес і знижуючи якість життя. Вона збільшує ризик розвитку посттравматичного стресового розлади, депресії або тривожних станів. Кінцева мета лікування – не тільки зменшити біль, але й покращити якість життя пацієнта. Це можливо лише за одночасної терапії депресії, тривожних розладів та порушень сну.
Освіта пацієнтів та їх сімей
Навчання пацієнтів та їх родичів елементам терапії грає важливу роль у процесі відновлення. Якщо пацієнт або його опікун можуть безпечно повторювати вправи без вашого контролю, стоїть доручити їм частина терапевтичних заходів (при цьому завжди спочатку перевіряйте їх виконання). Для досягнення максимального ефекту пацієнти повинні виконувати терапію кілька разів на день, продовжуючи це і після виписки.
