Мухомор червоний (Amanita muscaria) належить до роду пластинчастих грибів. Зазвичай, у мухомора червона або оранжева шапка з білими точками (бляшками), хоча колір шапки може варіюватися залежно від виду та віку гриба.
Відрізнити мухомор з червоною яскравою шапкою від інших сортів не складно. Діаметр шапки зрілого мухомора варіюється від 8 до 30 сантиметрів. У молодих грибів шапка частіше полусферичної форми, а у старих — плоска.
Тіло мухомора складається з широких частих пластинок, які можуть мати білий або трохи жовтуватий відтінок. Ніжка гриба зазвичай виростає від 7 до 30 сантиметрів у висоту та досягає товщини від 1 до 3,5 сантиметрів. У молодих мухоморів ніжка зазвичай щільна, але з часом вона стає порожньою.
Хімічний склад та властивості
Учені досі не змогли повністю вивчити хімічний склад мухомора. Однак відомо, що гриб містить отруйні алкалоїди, такі як буфотенін, мускаридин, мусцимол. Крім того, мухомор містить хітин, ефірні олії, ксантин, холін, триметиламін і путресцин.
Мухомор червоний є грибом середньої отруйності. Токсична дія мухомора зумовлена алкалоїдом мускарином. Смертельною вважається доза мускарину 3-5 мг, яка впливає на парасимпатичну нервову систему. Ознаками отруєння мухоморами є порушення функції шлунково-кишкового тракту, діарея, блювота, нудота, посилене потовиділення, сльозотеча, різке звуження зіниць та втрата свідомості.
У сирих грибах мухомора червоного міститься незначна кількість алкалоїду мускарину — 0,0002%, що недостатньо для серйозного отруєння. В процесі кулінарної обробки (відварювання) мускарин не руйнується, але “переходить” з плодових тіл у водний відвар. Виходячи з цього, після дво- чи триразового відварювання зі зливом відвару, мухомор стає нетоксичним. У сушених мухоморах з сайту https://kolo-grybiv.shop/ , мускарин залишається у незначній кількості.
Мікродозинг
У практиці мікродозингу червоний мухомор все частіше вживається не з гастрономічною, а з біохакінговою метою. Мухомори не запікають і не смажать з цибулею, а спершу варять у великій кількості води або висушують, а потім вживають у невеликих дозах.
Для такого вживання використовують термін «мікродозинг», і хоча він може асоціюватися з наркотичними речовинами, у цьому випадку спільного з ними нічого не має.
Мухоморний мікродозинг включає вживання грибів у дуже невеликих дозах (не більше 1-2 г на добу для сухих грибів і не більше двох-трьох капелюшків у вареному вигляді) з надією на позитивні ефекти, наприклад, покращення настрою, прояснення свідомості, нормалізацію сну. Купити червоний мухомор можна на сайті kolo-grybiv.shop
Протипоказання і побічні дії
Мухомор червоний є грибом середньої отруйності. Токсична дія мухомора зумовлена алкалоїдом мускарином. Смертельною вважається доза мускарину 3-5 мг, яка впливає на парасимпатичну нервову систему. Ознаками отруєння мухоморами є порушення функції шлунково-кишкового тракту, діарея, блювота, нудота, посилене потовиділення, сльозотеча, різке звуження зіниць та втрата свідомості.
Абсолютними протипоказаннями до застосування мухомора червоного є вагітність, період лактації та вік до 18 років.
У сирих грибах мухомора червоного міститься незначна кількість алкалоїду мускарину — 0,0002%, що недостатньо для серйозного отруєння. В процесі відварювання мускарин не руйнується, але “переходить” з плодових тіл у водний відвар. Виходячи з цього, після дво- чи триразового відварювання зі зливом відвару, мухомор стає нетоксичним. У сушених грибах мухоморах мускарин залишається у незначній кількості.
При використанні мухомора червоного і засобів з нього особливо важливо дотримуватись дозувань, особистої гігієни (ретельне миття рук після застосування гриба в будь-якому вигляді) та працювати в рукавичках. Не можна допускати попадання настоянки гриба на місця пошкодження шкіри, слизові оболонки та відкриті рани.
